амбон

амбон

Амбо́н, на и ну, м. и амбо́на, ни, ж. Амвонъ. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХП. 122.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Амбо́н, на и ну, м., амво́н, ну, м. Амвон. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХП. 122.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937

Амбо́н, на и ну, м., и амбо́на, ни, ж. Амвон. Поучали з церковної амбони рідних братів чужою мовою. К. ХП. 122.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28