Акорди
під ред. Івана Франка

Три поети (Пантелеймон Кулїш)
• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Три поети
Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1903
Три поети.

Як лїтнїм ранком зчервонїють хмари
Над сонечком, що весело встає,
І пан старий, надївши окуляри,
Провізію з комори видає,
А ранок у гаю і в полї робить чари, —

Тодї вся дробина клекоче і сокоче,
І сокорить, і кахкає й пищить,
А по сусїдях лаяннє жіноче
Та дїтський крик аж у-в ушах лящить,
І глушить коськаннє ночлїже парубоче.

Під сей гармидер, гук і птаства джеркотаннє
І гавканнє собак і хлопцїв реготаннє
Поети мов боги нї на що не вважають,
І пісню чорнюю про дольнїй сьвіт співають.

Один поет в саду проміж квіток росистих
Співає, як восток горить у водах чистих,
Як вітерки туман у кучері звивають,
І медом під селом гречки благоухають.

Другий поет іде в долину до криницї
Відерцем зачерпнуть погожої водицї,
І про віночок свій, про любощі співає, —
Мов з раю спів його до серця долїтає.

А третїй думами сягає аж за море,
Співає про війну, про сьогосьвітнє горе…
Душа його кипить, рокочуть грізно струни,
І сиплють на земни́х богів свої перу́ни.