абшит

абшит

Абши́т, ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.

Абшито́ваний, а, е. Отставной, уволенный. Він уже від того абшитований. Фр. Пр. 1.

Абшитува́ти, ту́ю, єш, гл. Давать отставку, увольнять.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Абши́т, ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28

Абши́т, ту, м. Отставка. Абшит дістав. Фр. Пр. 1.

Грінченко Б. Д. Словник української мови / за ред. А. А. Хвилі. Київ: Соцеквидав України, 1937