Історичні піснї українського народа/Ой, почувайте і повідайте

Історичні піснї українського народа
під ред. Мирослава Січинського
Перебийніс
Ой, почувайте і повідайте

• Цей текст написаний желехівкою.
• Інші версії цієї роботи див. Гей, не дивуйте, добрії люди

Львів: 1908

Ой, почувайте і повідайте,
Що на Вкраїнї повстало,
Що за Дашовим під Сорокою
Множество Ляхів пропало!
А Перебийніс водить не много —
Сїмсот козаків з собою,
Рубає мечем голови з плечей,
А решту топить водою!
Ой, пийте, Ляхи, води з калюжі,
Води болотнянії,
А що пивали на тій Вкраїнї
Пива та меди ситнії!
Дивують пани, песькії сини,
Що козак уживає…
Уживав козак щуку-рибаху,

Ще із водою соломаху.
Та по чім козак славен?
З мушкетом стане, аж серце вяне,
А Лях від жаху вмирає!
Ой, бачиш Ляше, що наш Хмельницкий
На жовтім піску підбив ся?
Від нас козаків, добрих юнаків
Нї один ляшок не скрив ся!
Ой, диви ся, Ляше, що козак скаче
На воронім коню перед тобою?
Ти, Ляше, злякнеш, із коня спадеш,
Сам присиплеш ся землею.
Ой, бачиш, Ляше, що по Случ наше,
По Костяную могилу,
А що не схотїли, забунтували
Тай ви втеряли Вкраїну.
Зависли Ляшки, зависли,
Як чорна хмара на Вислї…
Ляцькую славу загнав під лаву,
Сам бравий козак гуляє!
Нуте, козаки, у скоки,
Заберемо ся під боки,
Заженїм ляшка, вражого сина,
Аж за Дунай глибокий!
Ой, нависли Ляхи, нависли
А як ворони на вишни..
Не попустимо ляхви із Польщі,
Поки нашої жизни!
Гей, нуте-ж, козаки, нуте-ж у скоки,
Поберемо ся в боки,
Загнали Ляхів аж за Вислу,
Не вернуть ся і в три роки!

— — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — —

Загнали Ляхів аж за Вислу,

Не вернуть ся і в три роки!