Ілюстрована історія України/Про історію і передісторичне житє

Ілюстрована історія України
Михайло Грушевський
Про історію і передісторичне житє

1. Срібна оковка рогу з Чорної могили.

ПЕРША ЧАСТИНА.

До засновання київської держави.

І. Про історію і передісторичне житє. Історія самим словом своїм означає розвідку, відомість, оповіданнє (від грецького корня Ϝιδ, від, як наше відати, відомість), а прикладало ся воно перед усїм до оповідання про минувшину свого краю і народу. Такі оповідання з початку держали ся устною памятю. Але память людська добре не держить подїй довше як два — три поколїння, а далї починає мішати, коли се оповіданнє навмисне не прибрано в якусь трівку форму, наприклад в пісню або в вірші призначені для запамятування. На певнїйший ґрунт стали сї оповідання, коли могли оперти ся на давнїйші записки про колишнї дїла, особливо як сї записки робили ся сучасниками, тими що самі подїї ті переживали. За помічю таких давнїйших записок і оповідань стало можливим передавати память про подїї через довгий ряд поколїн незміненою і чистою. Старші історичні працї служили підставою для пізнїйших; нові історики, переймаючи від старших, додавали до них оповідання про подїї пізнїйші, і як би не було перерв та прогалин у такій роботї, то історія йшла і розвивала ся б неперерваним ланцюгом, оповідаючи про всї часи повно і докладно. Одначе на дїлї воно нїколи не обходило ся без прогалин і переривів. Часто пропадали й старі записки й старі історичні оповідання, та й у ріжних народів ріжно починало ся й письменство, й списуваннє оповідань про подїї і через те не у всїх народів історія однаково давня і однако повна.

В наших сторонах письменство почало ширити ся перед 1000 роком по Христї, як почало ширити ся християнство. З того часу могли вже бути ріжні записки, і потім з сих записок дещо і використано, як списувано оповідання про давнїйше житє в наших краях; одначе подїї з десятого віку (від 900—1000 р.) більше описувано з памяти. Для ранїйшого часу дещо знаємо з писань иньших народів, у яких письменство й історія розвинули ся ранїйше, особливо від письменників грецьких, а також і від римських, арабських, а нарештї й нїмецьких. Найдавнїйші звістки про наші сторони йдуть з VII віку перед Христом, докладнїйші з V (2300—2400 років тому), але тільки про чорноморське побереже, де ще тодї нашого народу не було, а про наш нарід письменні звістки у чужих народів начинають ся геть пізнїйше, тільки коло 400 р. по Христї (1500 лїт тому). Се зветь ся початок історичних часів — доки сягають писані звістки людські. Для нашого народу се значить півтори тисячі лїт назад, або пятдесять людських поколїн, рахуючи коло 30 лїт на людське поколїннє; а для декотрих, приморських частин нашого краю — дві з половиною тисячі лїт, або трохи більше.

2. Круча в Київі на Кирилівській улицї, де знайдені найдавнїйші слїди людського житя на Українї (розріз до неї див. на с. 11)

Півтори, або дві з половиною тисячі лїт се як на житє одної людини — час дуже довгий. Але як порівняти з людським житєм, від коли воно почало ся на землї, чи в наших таки сторонах — се час дуже короткий. Житє людське таке давнє, що його не тільки в сотнї або тисячі років, але і в сотню тисяч лїт не вбереш. Трудно його взагалї в наш звичайний рахунок взяти, можна тільки сказати, що дуже і дуже воно давнє, так що против нього наші дві тисячи лїт історичнього житя — се свіжа минувшина против давньої старовини: одні рахують людське житє на землї на 500 тисяч лїт, иньші на мілїон, бо таки, кажу, того на наш рахунок не можна добре перевести. І то все часи перед-історичні: з них не зістало ся нїяких писаних звісток, і про те як жило ся тодї людям, можна зміркувати по ріжних слїдах людського житя, що знаходять ся припадком під землею, або в печерах — ріжні вироби людські, струмент, посуда, угілє від огнищ, слїди житла людського, їжі (кістки й відпадки всякі). Про дещо можна зміркувати з тих давнїх звичаїв, які ще тепер між людьми держать ся, або описують ся в старих книгах; такі звичаї живуть часом несказанно довго: вже люде й не знають, для чого вони саме так роблять, кажуть тільки, що „так годить ся“, що так їх батьки робили, то й вони роблять. Потім можна неодно дорозуміти ся з самої мови — звідки те або се слово взяло ся. Наприклад слово руда значить тепер породу камінну з металїчною примішкою, але саме се слово значить властиво мідь, а се через те, що мідь люде знали з усїх металїв найперше; або напр. в давнїх часах у нас слово скот значило гроші, маєток, тому що за давнїх часів людське богацтво було в худобі, і за худобу все міняли або куповали.

От помічаючи та розбираючи те все, наука вийшла далеко за межі писаних звісток, по-за границю історичних часів в глубини передісторичні. Вже вона може досить докладно, хоч і з-дебільшого тільки, сказати, як розвивало ся людське житє тому десять, двадцять, тридцять тисяч лїт; як жили й господарили наші предки, як ще не знали нї зелїза, нї иньших металїв, як ще не вміли сїяти хлїба, як не мали домашньої худоби; яку біду терпіли вони тодї і як поволї доходили кращого і лекшого житя.