На́рада-бгакті-сутри
| На́рада-бгакті-сутри пер.: Бурба, Д. В. 2016 |
|
1 Отже[1], пояснюємо бгакті.
2 Воно – вища любов[2] до Нього[3]
3 і вічне єство[4],
4 здобувши яке, людина стає досконалою, стає безсмертною, стає вдоволеною;
5 отримавши яке, ніхто [вже] [нічого іншого] не бажає, не журиться, не ненавидить, не радіє, не стає прагнучим[5];
6 пізнавши котре, [людина] [духовно] сп’янілою стає, [немов] закляклою [у трансі] стає, такою стає, що знаходить радість у [істинному] Я[6].
7 Через [те що це бгакті має] форму приборкання[7] [хтивих бажань], воно не таке, як хіть[8].
8 Але приборкання – це зречення [і] від справ світу, [і] від Вед[9].
9 Ототожнення[10] з Тим та байдужість до того, [прагнення] чого приборкується.
10 Ототожнення – відмова від іншого покровительства.
11 Байдужість до того, [прагнення] чого приборкується, – здійснення [лише] того, що благотворне у світі й Ведах[11].
12 [Навіть] після твердої рішучості [йти шляхом бгакті] хай буде піклування про [виконання норм] Писання.
13 Інакше – загроза падіння.
14 До закінчення строку носіння [душею] тіла [має бути] також мирська діяльність – харчування й т. д., – але мінімальна[12].
15 [Далі] через відмінності різних поглядів називаються різновиди тієї [любові до Бога].
16 “[Це] потяг до пуджі[13] й т. д.”, – так [каже] син Парашари[14].
17 “[Це схильність] до духовних оповідей”, – так [каже] Ґарґа[15].
18 “[Вона здобувається] неперешкоджанням прагненню душі”, – так [каже] Шанділья[16].
19 Але Нарада [каже] так: “[Це] піднесення Тому [Богові] всього зробленого, величезне збентеження при забутті про Нього”.
20 Воно є саме таким, [як сказано в усіх цих означеннях].
21 [Воно таке, наприклад], як у пастушок Враджу[17].
22 Але навіть тут немає забуття чи відкидання знань про велич [Бога].
23 Відсутність того [знання] – [це] наче в коханців.
24 Нема ж бо в цьому, [другому випадку] ощасливлення щастям іншого.
25 Але це [бгакті] вище за карму, джняну та йогу[18].
26 Через те, що [воно] – втілення плодів [карми, джняни та йоги].
27 І через відразу Всевишнього до гордовитих і прихильність до вбогих [духом][19].
28 Одні так [кажуть]: “Лише знання засіб [здобуття] того [бгакті]”.
29 “[Бгакті й знанню властива] взаємозалежність”, – так [кажуть] інші.
30 Син Брахми[20] [каже] так: “[Бгакті] таке, що є своїм плодом”.
31–32 Так само, як цар не [стає] вдоволеним від лише споглядання царського палацу або голод не закінчується від споглядання їжі й т. д.
33 Тому тими, хто прагне звільнення [з полону матеріального існування], має обиратися саме це [бгакті].
34 Вчителі оспівують методи здобуття цього [бгакті].
35 Але та [любов до Бога отримується] завдяки відмові від об’єктів органів чуття та відмові від прив’язаностей.
36 [Вона] – від безперервного поклоніння.
37 [Мати її можна] навіть у миру – завдяки оспівуванню якостей Бога й слуханню [про них].
38 Але особливо – ласкою великих та з крихти Господньої ласки.
39 Проте благотворне[21] спілкування з великими важко мати й не осягнути.
40 Однак [вона] все ж здобувається – милістю Того [Господа].
41 Завдяки тому, що немає різниці між Тим [Богом] і людиною Того [Бога].
42 Лише це є засобом. Лише це є засобом.
43 Треба зректися всілякого недоброго спілкування.
44 Як від причини хіті, гніву, омани, ослаблення пам’яті, втрати розуму, втрати всього[22].
45 Ці [негативні наслідки], [що] наче хвилі, від [недоброго] спілкування – як океан.
46 Хто перетинає, хто перетинає [океан]-ілюзію? Той, хто зрікається [недоброго] спілкування, служить благородним [вчителям], стає безкорисливим[23].
47 Хто живе усамітнено[24], скидає мирські кайдани, піднімається над трьома ґунами[25]; хто зрікається придбання й збереження [матеріальних благ].
48 Хто сторониться [мирських] справ і плодів [мирських] справ і так піднімається над двоїстістю [світу].
49 Хто навіть від Вед відсторонюється, отримує винятковий безперервний потяг [до Бога].
50 Він перетинає, він перетинає [океан-ілюзії], спонукає світ перетнути [океан-ілюзії].
51 Не описати словами єство любові.
52 Як німому – [не описати] смак [їжі].
53 Інколи [вона] проявляється в гідного [її].
54 Позбавлена ґун, позбавлена хіті, неперервна, найвитонченіша, [вона] щомиті росте й осягається особистим досвідом.
55 Здобувши цю [любов], [віруючий] дивиться лише на Того [Бога], слухає лише про Нього, думає лише про Нього.
56 Через різницю в ґунах або через різницю між стражденним[26] та іншими [видами віруючих] нижчий[27] [ґатунок бгакті] [буває] трьох видів.
57 Кожний попередній вид є кращим за наступний.
58 [На відміну] від інших [засобів наближення до Бога], в бгакті легко досягти [успіху] –
59 через незалежність від інших доказів[28], через власну доказовість.
60 І через те, що [бгакті є] формою вищого спокою, вищого блаженства.
61 Через те, що сам [віруючий], мирські й ведичні [справи] ввірені [Богові], мирські втрати не є приводом для хвилювань.
62 При здобутті тієї [любові до Бога] мирські справи – [це] не те, що треба відкинути, але зречення [бажання] плодів [своєї праці] й садгана[29], [націлена на здобуття] тієї [любові до Бога], – [це] те, що має робитись.
63 Оповіді про жінок, багатство, невірних[30] – те, що не треба слухати.
64 Пиха, лицемірство й т. д. – те, чого треба зректися.
65 [Бгакт] є таким, що присвятив всі вчинки Тому [Богові][31]. Бажання, гнів, гордість і т. д. – [це] те, що треба робити [лише] у зв’язку з Тим [Богом].
66 Після розриву [обмежень нижчого ґатунку бгакті], яке має три форми, проявлятися має любов, яка складається з вічного служіння [Богові], поклоніння [Йому душі як] вічної коханої [Бога]. Саме любов має проявлятися.
67 Бгакти – найкращі з тих, хто прагне лише Одного.
68 [Розчулено] оповідаючи з клубком у горлі, мурашками по тілу й сльозами одне одному [про Бога], [вони цим] очищують родини й землю.69 [Саме] вони роблять святими місцями святі місця й роблять справи добродійними, роблять приписи Святим Письмом.
70 Вони насичені Тим [Богом].
71 Радіють предки, танцюють боги, й ця земля стає захищеною.
72 Нема серед них поділу за народженням, освітою, зовнішністю, походженням[32], багатством, родом діяльності й т. д.
73 Оскільки [вони] Його [бгакти].
74 Диспут – не те, на що треба покладатися.
75 Через численність варіантів [аргументації] та непевність [висновків].
76 Настанови про бгакті – це те, що треба шанувати; справи, які пробуджують ту [любов], – те, що треба робити.
77 Заради очікуваного часу, коли будуть відкинуті насолода і страждання, бажання і здобутки й т. д., ані півмиті не повинно бути згаяно даремно.
78 Ненасильство, правдивість, чистота, милосердя, віра і т. д. – добрі риси, які треба зберігати.
79 Господь – це Той, кому завжди всією душею мають поклонятися ті, хто не переймається [мирським][33].
80 Шанований і прославлений піснеспівами[34], [Господь] швидко з’являється перед бгактами, сприяє [їхній] рішучості.
81 Для тих, хто дав три обітниці[35], бгакті най-найважливіше.
82 Хоча бгакті єдине, воно проявляється в одинадцяти формах: зацікавленість величчю та якостями [Господа], зацікавленість зовнішнім виглядом [Господа], зацікавленість поклонінням [Господу], зацікавленість спогадами про [Господа], зацікавленість служінням [Господу], зацікавленість дружбою [з Господом], зацікавленість батьківськими стосунками [з Господом], зацікавленість таким ставленням [до Господа], як у закоханої [до коханого], зацікавленість у тому, щоб ввірити себе [Господу], зацікавленість у тому, щоб бути просякнутим Тим [Господом], зацікавленість у найсильнішій [формі любові до Господа, яку відчувають у] розлуці [з Ним].
83 Саме так говорять однодумці, які дають настанови про бгакті, не боячись людських балачок: Кумари, В’яса, Шука, Шанділья, Ґарґа, Вішну, Каундінья, Шеша, Уддгава, Аруні, Балі, Хануман, Вібгішана й т. д.
84 Хто цим, повіданим Нарадою, благословенним настановам вірить, той сповнюється віри [в Бога], стає справжнім бгактом. Він здобуває Найдорожчого, він здобуває Найдорожчого[36].
_______________
- ↑ Athātas (atha + atas) має таке ж значення (тільки дещо посилене), як atha (“тепер”, “далі”, “тому”). Цим словом часто маркується початок книги, глави, розділу.
- ↑ Словом “любов” тут перекладено термін prema(n).
- ↑ Під “Ним” мається на увазі Бог. У цій сутрі замість tvasmin (tu + asmin, букв. “саме до Нього”), де займенник стоїть у місцевому відмінку, зустрічаються варіанти тексту з давальним відмінком: tasmai (“до Того”) або kasmai (“до Кого”).
- ↑ Amṛta-svarūpā. Svarūpā – букв. “своя форма”. Цей термін використовується в значенні “істинна природа” (якоїсь сутності). Словом “вічна” тут перекладений пасивний дієприкметник минулого часу amṛta (у значенні прикметника букв. “безсмертна”), який має ще й похідне, більш вузьке значення: “напій безсмертя”, “амброзія”. Таким чином, допустимий також переклад “нектарна сварупа”.
- ↑ Пор.: «Хто не радіє й не ненавидить, не журиться й не бажає, хто відсторонився від “доброго” й “поганого” та має бгакті – той дорогий Мені» (Бгаґавадґіта 12:17).
- ↑ Якщо сприймати ātman як звичайний зворотний займенник, то можна перекласти “знаходить у собі”.
- ↑ Nirodha. Цікаво, що саме це слово вжито в знаменитому означенні “Йога-сутр” (1.2) Патанджалі: “Йога – приборкання вихорів свідомості”.
- ↑ Хіть – kāma. У широкому сенсі цим словом може називатися будь-яке недуховне бажання.
- ↑ Тут відкидається шлях формального ритуалізму прибічників пурва-міманси. Така само вимога є в Бгаґавадґіті (2.42–45): «Необізнані, задоволені буквою Вед, які говорять “немає нічого іншого”, проголошують, Партхо, барвисті промови, що обіцяють народження як плід справ, рясніють описом різноманітних ритуалів, спрямованих на отримання задоволень і здобуття влади. [Ці люди] сповнені бажань, їхня вища мета – рай. У прив’язаних до задоволень і багатства, чий розум захоплений цією [промовою], не буває рішучого розуму, зануреного в транс. Веди обмежуються сферою трьох якостей матеріальної природи. Арджуна, будь вищим за три якості матеріальної природи, стій над двоїстістю, завжди перебувай у винятковій чистоті (sattva), не переймайся придбанням й збереженням, перебувай у своєму Я».
- ↑ Ananyatā, букв. “неінакшість”.
- ↑ Ця сутра стверджує, що відмовлятися треба не від усієї діяльності у світі (який дехто вважає порочним), а лише тієї, що шкодить духовному розвитку, і це перегукується з настановою Бгаґавадґіти (18.5): “Не слід нехтувати [такою] діяльністю, [як] аскеза, жертвопринесення й подаяння; їх слід здійснювати. Для мудрих аскеза, жертвопринесення й подаяння – очищувачі”.
- ↑ Перекладено відповідно до трактування більшості індійських коментаторів. Але слово tāvat частіше перекладається не в сенсі “злегка”, а прислівником “поки”. Таким чином, переклад може мати такий вигляд: “Але, звичайно, поки не закінчиться строк носіння [душею] тіла, [має бути й] мирська діяльність: харчування й т. д.”.
- ↑ Пуджа – індуїстське богослужіння, в яке входить піднесення скульптурному образу божества запаленого світильника, ароматичних речовин, квітів і т. д.
- ↑ Син Парашари – В’яса, легендарний записувач Вед.
- ↑ Ґарґа – легендарний автор “Ґарґа-пурани” та “Ґарґа-самхіти”.
- ↑ Шанділья – ім’я мудреця, згаданого в “Чхандог’я-упанішаді”. Також він вважається автором “Шанділья-упанішади”, “Шанділья-бгакті-сутр” та “Шанділья-самхіти”.
- ↑ Врадж – священне для індусів місце паломництва в індійських штатах Уттар-Прадеш, Раджастхан і Хар’яна, де, згідно з Пуранами, народився й провів свою юність бог Крішна.
- ↑ Тут карма(н) – це діяльність, що має на меті особисту вигоду (хоча б і потойбічну), джняна (букв. “знання”) – пізнання Бога філософськими роздумами (джняна-йога), а йога – пізнання Бога завдяки медитаціям за системою Патанджалі (тобто аштанга-йога).
- ↑ Пор.: “Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать” (Якова 4.6; 1 Петра 5.5). “Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне” (Євангелія від Матвія 5.3).
- ↑ Тут син Брахми – Нарада.
- ↑ Благотворне – букв. “недаремне” (amogha).
- ↑ Пор.: “У людини, що концентрується на об’єктах почуттів, зароджується прихильність до них; із прихильності розвивається бажання, з бажання народжується гнів. З гніву виникає омана, від омани – затемнення пам’яті, через затемнення пам’яті пропадає розум, через руйнування розуму [людина] гине” (Бгаґавадґіта 2.62–63).
- ↑ Пор.: “Бо важко подолати цю Мою божественну ілюзію… Але ті, хто звертається до Мене, долають цю ілюзію” (Бгаґавадґіта 7.14).
- ↑ Пор.: “Нехай йог на самоті постійно зосереджує розум, перебуваючи в безлюдному місці, приборкавши думки, без бажань і власництва” (Бгаґавадґіта 7.14).
- ↑ Три ґуни – фундаментальні “якості”, або сили матеріальної світобудови: саттва (чистота, прозорість, істинність), раджас (запал, рух) і тамас (інертність, тупість).
- ↑ Пор.: “Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені” (Євангелія від Матвія 5.4).
- ↑ Слово gauṇī можна розуміти також як “пов’язаний з ґунами”.
- ↑ Pramaṇā. Цей термін має також значення “засіб отримання достовірного знання”. У різних даршанах (“системах індійської філософії”) кількість праман варіюється, але найчастіше йде мова про три: безпосереднє сприйняття, висновок, що ґрунтується на ньому, і словесне свідчення (взяття до відома правдивого висловлювання, в тому числі приписів духовної традиції та одкровення).
- ↑ Sādhana (букв. “засіб”) – сукупність регулярних дій, що мають духовну мету, “духовна практика”.
- ↑ Nāstika – той, хто не визнає авторитету Вед.
- ↑ Пор.: “Усе, що робиш, їси, офіруєш і даруєш, усю свою аскезу – все це роби як підношення Мені” (Бгаґавадґіта 9.27).
- ↑ Kula.
- ↑ Пор.: “І не шукайте, що будете їсти чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно” (Євангелія від Луки 12.29–30).
- ↑ Шанований і прославлений піснеспівами – saṅkīrtya-mānaḥ. Це слово можна також перекласти як “шанований [вище]названий”. Зустрічається дещо інша редакція цього фрагмента тексту: sa kīrtya-mānaḥ, тобто “Він, шанований і прославлений”.
- ↑ Тих, хто дав три обітниці – tri-satyasya. Вочевидь, мається на увазі обіцянка служити Богові тілом, словами й душею. Можна також перекласти “тричі чистих” або “тричі істинних”.
- ↑ Preṣṭha. У знахідному відмінку форми чоловічого й середнього роду цього слова збігаються, тому можна перекласти “здобуває найдорожче”.
Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.