На́рада-бгакті-сутри

(Перенаправлено з Nārada-bhakti-sutrāṇi)

Нарада-бгакті-сутри (Nārada-bhakti-sutrāṇi)

1 Отже[1], пояснюємо бгакті.

2 Воно – вища любов[2] до Нього[3]

3 і вічне єство[4],

4 здобувши яке, людина стає досконалою, стає безсмертною, стає вдоволеною;

5 отримавши яке, ніхто [вже] [нічого іншого] не бажає, не журиться, не ненавидить, не радіє, не стає прагнучим[5];

6 пізнавши котре, [людина] [духовно] сп’янілою стає, [немов] закляклою [у трансі] стає, такою стає, що знаходить радість у [істинному] Я[6].

7 Через [те що це бгакті має] форму приборкання[7] [хтивих бажань], воно не таке, як хіть[8].

8 Але приборкання – це зречення [і] від справ світу, [і] від Вед[9].

9 Ототожнення[10] з Тим та байдужість до того, [прагнення] чого приборкується.

10 Ототожнення – відмова від іншого покровительства.

11 Байдужість до того, [прагнення] чого приборкується, – здійснення [лише] того, що благотворне у світі й Ведах[11].

12 [Навіть] після твердої рішучості [йти шляхом бгакті] хай буде піклування про [виконання норм] Писання.

13 Інакше – загроза падіння.

14 До закінчення строку носіння [душею] тіла [має бути] також мирська діяльність – харчування й т. д., – але мінімальна[12].

15 [Далі] через відмінності різних поглядів називаються різновиди тієї [любові до Бога].

16 “[Це] потяг до пуджі[13] й т. д.”, – так [каже] син Парашари[14].

17 “[Це схильність] до духовних оповідей”, – так [каже] Ґарґа[15].

18 “[Вона здобувається] неперешкоджанням прагненню душі”, – так [каже] Шанділья[16].

19 Але Нарада [каже] так: “[Це] піднесення Тому [Богові] всього зробленого, величезне збентеження при забутті про Нього”.

20 Воно є саме таким, [як сказано в усіх цих означеннях].

21 [Воно таке, наприклад], як у пастушок Враджу[17].

22 Але навіть тут немає забуття чи відкидання знань про велич [Бога].

23 Відсутність того [знання] – [це] наче в коханців.

24 Нема ж бо в цьому, [другому випадку] ощасливлення щастям іншого.

25 Але це [бгакті] вище за карму, джняну та йогу[18].

26 Через те, що [воно] – втілення плодів [карми, джняни та йоги].

27 І через відразу Всевишнього до гордовитих і прихильність до вбогих [духом][19].

28 Одні так [кажуть]: “Лише знання засіб [здобуття] того [бгакті]”.

29 “[Бгакті й знанню властива] взаємозалежність”, – так [кажуть] інші.

30 Син Брахми[20] [каже] так: “[Бгакті] таке, що є своїм плодом”.

31–32 Так само, як цар не [стає] вдоволеним від лише споглядання царського палацу або голод не закінчується від споглядання їжі й т. д.

33 Тому тими, хто прагне звільнення [з полону матеріального існування], має обиратися саме це [бгакті].

34 Вчителі оспівують методи здобуття цього [бгакті].

35 Але та [любов до Бога отримується] завдяки відмові від об’єктів органів чуття та відмові від прив’язаностей.

36 [Вона] – від безперервного поклоніння.

37 [Мати її можна] навіть у миру – завдяки оспівуванню якостей Бога й слуханню [про них].

38 Але особливо – ласкою великих та з крихти Господньої ласки.

39 Проте благотворне[21] спілкування з великими важко мати й не осягнути.

40 Однак [вона] все ж здобувається – милістю Того [Господа].

41 Завдяки тому, що немає різниці між Тим [Богом] і людиною Того [Бога].

42 Лише це є засобом. Лише це є засобом.

43 Треба зректися всілякого недоброго спілкування.

44 Як від причини хіті, гніву, омани, ослаблення пам’яті, втрати розуму, втрати всього[22].

45 Ці [негативні наслідки], [що] наче хвилі, від [недоброго] спілкування – як океан.

46 Хто перетинає, хто перетинає [океан]-ілюзію? Той, хто зрікається [недоброго] спілкування, служить благородним [вчителям], стає безкорисливим[23].

47 Хто живе усамітнено[24], скидає мирські кайдани, піднімається над трьома ґунами[25]; хто зрікається придбання й збереження [матеріальних благ].

48 Хто сторониться [мирських] справ і плодів [мирських] справ і так піднімається над двоїстістю [світу].

49 Хто навіть від Вед відсторонюється, отримує винятковий безперервний потяг [до Бога].

50 Він перетинає, він перетинає [океан-ілюзії], спонукає світ перетнути [океан-ілюзії].

51 Не описати словами єство любові.

52 Як німому – [не описати] смак [їжі].

53 Інколи [вона] проявляється в гідного [її].

54 Позбавлена ґун, позбавлена хіті, неперервна, найвитонченіша, [вона] щомиті росте й осягається особистим досвідом.

55 Здобувши цю [любов], [віруючий] дивиться лише на Того [Бога], слухає лише про Нього, думає лише про Нього.

56 Через різницю в ґунах або через різницю між стражденним[26] та іншими [видами віруючих] нижчий[27] [ґатунок бгакті] [буває] трьох видів.

57 Кожний попередній вид є кращим за наступний.

58 [На відміну] від інших [засобів наближення до Бога], в бгакті легко досягти [успіху] –

59 через незалежність від інших доказів[28], через власну доказовість.

60 І через те, що [бгакті є] формою вищого спокою, вищого блаженства.

61 Через те, що сам [віруючий], мирські й ведичні [справи] ввірені [Богові], мирські втрати не є приводом для хвилювань.

62 При здобутті тієї [любові до Бога] мирські справи – [це] не те, що треба відкинути, але зречення [бажання] плодів [своєї праці] й садгана[29], [націлена на здобуття] тієї [любові до Бога], – [це] те, що має робитись.

63 Оповіді про жінок, багатство, невірних[30] – те, що не треба слухати.

64 Пиха, лицемірство й т. д. – те, чого треба зректися.

65 [Бгакт] є таким, що присвятив всі вчинки Тому [Богові][31]. Бажання, гнів, гордість і т. д. – [це] те, що треба робити [лише] у зв’язку з Тим [Богом].

66 Після розриву [обмежень нижчого ґатунку бгакті], яке має три форми, проявлятися має любов, яка складається з вічного служіння [Богові], поклоніння [Йому душі як] вічної коханої [Бога]. Саме любов має проявлятися.

67 Бгакти – найкращі з тих, хто прагне лише Одного.

68 [Розчулено] оповідаючи з клубком у горлі, мурашками по тілу й сльозами одне одному [про Бога], [вони цим] очищують родини й землю.

69 [Саме] вони роблять святими місцями святі місця й роблять справи добродійними, роблять приписи Святим Письмом.

70 Вони насичені Тим [Богом].

71 Радіють предки, танцюють боги, й ця земля стає захищеною.

72 Нема серед них поділу за народженням, освітою, зовнішністю, походженням[32], багатством, родом діяльності й т. д.

73 Оскільки [вони] Його [бгакти].

74 Диспут – не те, на що треба покладатися.

75 Через численність варіантів [аргументації] та непевність [висновків].

76 Настанови про бгакті – це те, що треба шанувати; справи, які пробуджують ту [любов], – те, що треба робити.

77 Заради очікуваного часу, коли будуть відкинуті насолода і страждання, бажання і здобутки й т. д., ані півмиті не повинно бути згаяно даремно.

78 Ненасильство, правдивість, чистота, милосердя, віра і т. д. – добрі риси, які треба зберігати.

79 Господь – це Той, кому завжди всією душею мають поклонятися ті, хто не переймається [мирським][33].

80 Шанований і прославлений піснеспівами[34], [Господь] швидко з’являється перед бгактами, сприяє [їхній] рішучості.

81 Для тих, хто дав три обітниці[35], бгакті най-найважливіше.

82 Хоча бгакті єдине, воно проявляється в одинадцяти формах: зацікавленість величчю та якостями [Господа], зацікавленість зовнішнім виглядом [Господа], зацікавленість поклонінням [Господу], зацікавленість спогадами про [Господа], зацікавленість служінням [Господу], зацікавленість дружбою [з Господом], зацікавленість батьківськими стосунками [з Господом], зацікавленість таким ставленням [до Господа], як у закоханої [до коханого], зацікавленість у тому, щоб ввірити себе [Господу], зацікавленість у тому, щоб бути просякнутим Тим [Господом], зацікавленість у найсильнішій [формі любові до Господа, яку відчувають у] розлуці [з Ним].

83 Саме так говорять однодумці, які дають настанови про бгакті, не боячись людських балачок: Кумари, В’яса, Шука, Шанділья, Ґарґа, Вішну, Каундінья, Шеша, Уддгава, Аруні, Балі, Хануман, Вібгішана й т. д.

84 Хто цим, повіданим Нарадою, благословенним настановам вірить, той сповнюється віри [в Бога], стає справжнім бгактом. Він здобуває Найдорожчого, він здобуває Найдорожчого[36].

_______________

  1. Athātas (atha + atas) має таке ж значення (тільки дещо посилене), як atha (“тепер”, “далі”, “тому”). Цим словом часто маркується початок книги, глави, розділу.
  2. Словом “любов” тут перекладено термін prema(n).
  3. Під “Ним” мається на увазі Бог. У цій сутрі замість tvasmin (tu + asmin, букв. “саме до Нього”), де займенник стоїть у місцевому відмінку, зустрічаються варіанти тексту з давальним відмінком: tasmai (“до Того”) або kasmai (“до Кого”).
  4. Amṛta-svarūpā. Svarūpā – букв. “своя форма”. Цей термін використовується в значенні “істинна природа” (якоїсь сутності). Словом “вічна” тут перекладений пасивний дієприкметник минулого часу amṛta (у значенні прикметника букв. “безсмертна”), який має ще й похідне, більш вузьке значення: “напій безсмертя”, “амброзія”. Таким чином, допустимий також переклад “нектарна сварупа”.
  5. Пор.: «Хто не радіє й не ненавидить, не журиться й не бажає, хто відсторонився від “доброго” й “поганого” та має бгакті – той дорогий Мені» (Бгаґавадґіта 12:17).
  6. Якщо сприймати ātman як звичайний зворотний займенник, то можна перекласти “знаходить у собі”.
  7. Nirodha. Цікаво, що саме це слово вжито в знаменитому означенні “Йога-сутр” (1.2) Патанджалі: “Йога – приборкання вихорів свідомості”.
  8. Хіть – kāma. У широкому сенсі цим словом може називатися будь-яке недуховне бажання.
  9. Тут відкидається шлях формального ритуалізму прибічників пурва-міманси. Така само вимога є в Бгаґавадґіті (2.42–45): «Необізнані, задоволені буквою Вед, які говорять “немає нічого іншого”, проголошують, Партхо, барвисті промови, що обіцяють народження як плід справ, рясніють описом різноманітних ритуалів, спрямованих на отримання задоволень і здобуття влади. [Ці люди] сповнені бажань, їхня вища мета – рай. У прив’язаних до задоволень і багатства, чий розум захоплений цією [промовою], не буває рішучого розуму, зануреного в транс. Веди обмежуються сферою трьох якостей матеріальної природи. Арджуна, будь вищим за три якості матеріальної природи, стій над двоїстістю, завжди перебувай у винятковій чистоті (sattva), не переймайся придбанням й збереженням, перебувай у своєму Я».
  10. Ananyatā, букв. “неінакшість”.
  11. Ця сутра стверджує, що відмовлятися треба не від усієї діяльності у світі (який дехто вважає порочним), а лише тієї, що шкодить духовному розвитку, і це перегукується з настановою Бгаґавадґіти (18.5): “Не слід нехтувати [такою] діяльністю, [як] аскеза, жертвопринесення й подаяння; їх слід здійснювати. Для мудрих аскеза, жертвопринесення й подаяння – очищувачі”.
  12. Перекладено відповідно до трактування більшості індійських коментаторів. Але слово tāvat частіше перекладається не в сенсі “злегка”, а прислівником “поки”. Таким чином, переклад може мати такий вигляд: “Але, звичайно, поки не закінчиться строк носіння [душею] тіла, [має бути й] мирська діяльність: харчування й т. д.”.
  13. Пуджа – індуїстське богослужіння, в яке входить піднесення скульптурному образу божества запаленого світильника, ароматичних речовин, квітів і т. д.
  14. Син Парашари – В’яса, легендарний записувач Вед.
  15. Ґарґа – легендарний автор “Ґарґа-пурани” та “Ґарґа-самхіти”.
  16. Шанділья – ім’я мудреця, згаданого в “Чхандог’я-упанішаді”. Також він вважається автором “Шанділья-упанішади”, “Шанділья-бгакті-сутр” та “Шанділья-самхіти”.
  17. Врадж – священне для індусів місце паломництва в індійських штатах Уттар-Прадеш, Раджастхан і Хар’яна, де, згідно з Пуранами, народився й провів свою юність бог Крішна.
  18. Тут карма(н) – це діяльність, що має на меті особисту вигоду (хоча б і потойбічну), джняна (букв. “знання”) – пізнання Бога філософськими роздумами (джняна-йога), а йога – пізнання Бога завдяки медитаціям за системою Патанджалі (тобто аштанга-йога).
  19. Пор.: “Бог противиться гордим, а смиренним дає благодать” (Якова 4.6; 1 Петра 5.5). “Блаженні вбогі духом, бо їхнє є Царство Небесне” (Євангелія від Матвія 5.3).
  20. Тут син Брахми – Нарада.
  21. Благотворне – букв. “недаремне” (amogha).
  22. Пор.: “У людини, що концентрується на об’єктах почуттів, зароджується прихильність до них; із прихильності розвивається бажання, з бажання народжується гнів. З гніву виникає омана, від омани – затемнення пам’яті, через затемнення пам’яті пропадає розум, через руйнування розуму [людина] гине” (Бгаґавадґіта 2.62–63).
  23. Пор.: “Бо важко подолати цю Мою божественну ілюзію… Але ті, хто звертається до Мене, долають цю ілюзію” (Бгаґавадґіта 7.14).
  24. Пор.: “Нехай йог на самоті постійно зосереджує розум, перебуваючи в безлюдному місці, приборкавши думки, без бажань і власництва” (Бгаґавадґіта 7.14).
  25. Три ґуни – фундаментальні “якості”, або сили матеріальної світобудови: саттва (чистота, прозорість, істинність), раджас (запал, рух) і тамас (інертність, тупість).
  26. Пор.: “Блаженні засмучені, бо вони будуть утішені” (Євангелія від Матвія 5.4).
  27. Слово gauṇī можна розуміти також як “пов’язаний з ґунами”.
  28. Pramaṇā. Цей термін має також значення “засіб отримання достовірного знання”. У різних даршанах (“системах індійської філософії”) кількість праман варіюється, але найчастіше йде мова про три: безпосереднє сприйняття, висновок, що ґрунтується на ньому, і словесне свідчення (взяття до відома правдивого висловлювання, в тому числі приписів духовної традиції та одкровення).
  29. Sādhana (букв. “засіб”) – сукупність регулярних дій, що мають духовну мету, “духовна практика”.
  30. Nāstika – той, хто не визнає авторитету Вед.
  31. Пор.: “Усе, що робиш, їси, офіруєш і даруєш, усю свою аскезу – все це роби як підношення Мені” (Бгаґавадґіта 9.27).
  32. Kula.
  33. Пор.: “І не шукайте, що будете їсти чи що будете пити, і не клопочіться. Бо всього цього й люди світу оцього шукають, Отець же ваш знає, що того вам потрібно” (Євангелія від Луки 12.29–30).
  34. Шанований і прославлений піснеспівами – saṅkīrtya-mānaḥ. Це слово можна також перекласти як “шанований [вище]названий”. Зустрічається дещо інша редакція цього фрагмента тексту: sa kīrtya-mānaḥ, тобто “Він, шанований і прославлений”.
  35. Тих, хто дав три обітниці – tri-satyasya. Вочевидь, мається на увазі обіцянка служити Богові тілом, словами й душею. Можна також перекласти “тричі чистих” або “тричі істинних”.
  36. Preṣṭha. У знахідному відмінку форми чоловічого й середнього роду цього слова збігаються, тому можна перекласти “здобуває найдорожче”.

Ця робота поширюється на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 4.0 Unported (Із зазначенням авторства — поширення на тих самих умовах 4.0 неадаптована), яка дозволяє вільне використання, поширення й створення похідних робіт за умови дотримання і зазначення ліцензії та автора оригінальної роботи.