Futur-Extra
Ґео Коляда
Яка є радість!
Москва: Видання автора, 1927
***

Яка є радість! Яка є радість!
Сонячні, гарячі язики
лижуть губів екстазність
і під ноги кладуть цинк.

Як папіроску з димом
палиться один лише раз.
Життя то є тином
відгородженний сад.

Груди у жінки башти на фоні
шумливого міста, де страсті чани,
я цілую рожеві долоні —
вони теплі, як в спеку лани.

У полі пишається синій будяк
— згадок моїх каламуть.
Червоні Ченці осідлали коняк,
щоб браму в прийдешнє жбурнуть.

Я люблю жінок вродливих
з фіялковим загаром зіниць —
тембр грудей упругих, мінливих
мов бриліянтових зірниць.

Й осяяні сонцем зливи
— весняную повінь.
В голім тілі страсті звиви
— вогневі струмні.


Червоні Ченці з свічками в руках,
в кожній руці п'ять штук.
Темної ночи йдуть і йдуть
браму в прийдешнє жбурнуть.