Futur-Extra/Оповили верхів'я зливи
◀ Родить мозок буяльні слова | Futur-Extra Оповили верхів'я зливи |
Я ночами цілую глибінь ▶ |
|
***
Оповили верхів'я зливи
печальних хмар…
Лижуть сонячний промінь кобили
і тремтить їх кобилячий стан.
Єсть красавці жеребці в отарі
звірячого тіла громад.
Єсть прекрасна божествена карість
грудей кобилячих принад.
І сонце ступаючи в море
скинуло шати дівиць,
осяйно блестить в ореолі
волоссям заголених лвиць.
Розкидаючи золота рясту
вихляється тіло, мов синь,
я цілую тебе курчасту
і зубчастую тінь зіниць.
Тільки біль у ранкових травах
на кулях росянових звис.
Ах, яка невимовная рана
що на землю я цю появивсь.