Я є спокійний, наче тиша на воді, я маю досить, досить сили, щоб не боятись навіть і тоді, коли загляне в очі лилик. Як затріпоче крилами над мною і вжалить зір, налитий кров'ю вщерть, то буде мовою німою одне-одніське слово — смерть. Бо навіть привид чорний смерти душі моєї не розстроїть струн. О Боже, дай, щоб навіть впертий мене ніколи не зігнув бурун. О Боже, дай, щоб я в змаганні стояв, мов скеля, проти орд, щоб смерть моя була — останній гармонії акорд.
