8 годин праці!
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| 8 годин праці! С.-Петербургъ: «Боротьба», 1906 |
|
|
 |
№ 3.
Электропечатня товарищества «Дѣло».
1906.
В 1889 році в столицю Франції Париж з'їхалися у літку в середині іюля з усього сьвіту виборні від робітників соціялистів. З'їхалися вони на те, аби порадитися, як гуртом, силами робітників цілого сьвіту визволитися із панської неволі, бо співається ж в нашій робітничій пісні, що всіх робітників
«з'єднала однака недоля
І кнут, і труд, і піт і неволя!»
На цьому свойому з'їзді вони обговорювали, які б закони треба видати на користь робітникам та як їх домогатися від правительства по всіх країнах. Довго вони радилися аж поки винесли таку постанову:
«Першого мая 1890-го року робітники всіх країн повинні устроїти однакову маніфестацію (зробити щось таке, щоб звернути на себе увагу, чи то поход по вулицях з червоними флагами чі що) і скрізь повинні пред'явити властям вимогу видати закон, що зменьшував би робочій день до восьми годин»
З того часу що року робітники всього сьвіту в день перший мая сьвяткують своє сьвято величезними походами по великих містах, співами та зібраннями. В цей день мілліони робітників і робітниць села і міста (города) єднаються в одній думці, в одному пориванні — визволитися із неволі та завести соціялістичний лад. В цей день вони домагаються восьмигодинного робочого дня для всіх робітників і робітниць. Великеє сьвято робочого люду наповнює серця всіх дармоїдів на шиї народній, всіх здирщиків-капіталистів страхом, що, як сьпівається в робітничій пісні, «прийде, прийде час відплати» їм за всі муки робочого люду. Ото від того парижського з'їзду 8-ми годинний робочий день і стає вимогою всього рабочого народу на всім сьвіті.
Погляньте, робітники і робітниці, навколо себе і побачите, яка сила робочого люду сидить без роботи та тілько дивиться, як би одбити роботу у тих, що ії вже мають. Звісно, завдяки такій конкуренції (боротьбі), між робітниками понижується заробітня платня і побільшується робочий день. Робітники ж, що получають мало за свою працю (труд), не можуть багато купувати товарів. А через це фабриканти починають виробляти їх ще меньше, а значить і меньше наймають робітників на роботу, від цього безроботиця ще більше зростає.
Коли ж робочий день скоротити до 8 годин, тоді капіталисти, аби виробити стілько товарів, скілько і ранніш, мусять наняти більше робітників. Отже безроботиця меньшає. Заробітня платня виростає. Знову, чим більше робітник получає за свою працю, тим більше він може купувати. А від цього безроботиця стає ще меньшою. Ото ж скрізь, де короткий робочий день, там і заробітня платня більша і навпаки. У робочих Австралії установлено законом 8-ми годинний робочий день і вони мають найбільшу в сьвіті заробітню платню. Найбільший робочий день у робітників Росії, а заробітня платня найменьша.
Та й фабрикантам немає убитку від такого робочого дня. Робітник, що робить вісім годин, добре одпочиває, не зморюється, краще і спить, а значить і сильніший і тому краще робить. Вчені висчитали, що один сільский робітник Англії, которий робить в день не більше 10 годин, за день виробляє як раз стілько, скілько двое сільських робітників Россії, котрі роблять по 16 годин в день.
Отож робітникам і робітницям короткий робочий день дає високу заробітню платню, зменьшує безроботицю і несе народові більше багацтва!
Ми добиваємося 8-ми годинного робочого дня, щоб підняти родинне (семейне) життя робітників.
Подумайте сами, як живе тепер робітник? Батько робить в одній фабриці, мати на другій, або на полі, діти на третій. Діти і батьки одірвані одні від других цілі дні. Батько не бачить своїх дітей як вони ростуть, не може навчити їх нічому доброму, ні приголубити їх маненьких, бо, коли вертається до дому, так втомлений, або ж вони вже сплять. Мати, котру горе та злидні погнали у найми, не може ні доглянути їх, ні нагодувати гаразд. І ростуть діти, як билинонька в полі, голодні, холодні, дикі. Ось чому так багато хворих та калік серед дітей робітничих, ось чому серед робітничих дітей панує смерть!8-ми годинний робочий день з'єднає батьків та дітей. Дітям він верне любовь та догляд батьків, батькам він дасть щастя, а всім людям він принесе здорових тілом і душею горожан (гражданъ).
Особливо тяжка доля жінки–робітниці! Вона працює довго, не розгинаючи спини своєі на фабриці, а повернеться стомлена важкою працею з фабрики і знову мусить братися до праці (за работу) для чоловіка та дітей. Для неї 8-ми годинний робочий день — велике полекшення.
Тепер Ви бачите, що тілько соціалдемократи, котрих всі пани обвинувачують в руйнуванню (разрушеніи) сімьї, допоможуть робітникові зажити гарним родинним життям!
Вчені вже давно запримітили, що, чим довше в якій країні працюють (работают) робітники, тим раніш вони помирають.
Тай не диво. Працюючи цілісенький день на фабриці в страшенній духоті та пилюці, надриваючи свої сили на важкій роботі, завше стомленний, без всякого відпочинку, робітник з молоду губить здоровля і сили. Завдяки цьому серед знесилених тяжкою працею робітників швидко ширяться всякі хвороби і робітники мруть тоді, коли ще, здається, їм жити та жити. Наука показала, що для здоровля робітників треба, щоб праця тяглася не більше як вісім годин. Тілько тоді зменьшаться всякі хвороби серед робітників, здоровля їхне покращає, вони довше житимуть. В тих країнах, де робітник має коротший робочий день, він меньше хворіє і довше живе. А в здоровому тілі звісно і душа здорова. Від здорових робітників і робітниць будуть родитися і здорові діти.
Для здоровля нашого і дітей наших ми повинні домагатися, щоб робочий день був не більш 8-ми годин!
Народня осьвіта — то народне визвоління!
Народня темнота — страшна неволя народня!
Знання — то велика сила!
Запам'ятаймо, робітники і робітниці, ці великі думки! Порвім ті пута, що не дають нам спроможности (возможности) здобути знання!
Всі Ви гаразд знаєте, чому робочий клас тепер такий темний та неосвічений! Він, що своєю працею допоміг вченим створити науку, що на свої гроші та своїми силами вистроїв всі школи гімназії, універсітети, театри, музеї, він не може, а часто і не хоче зазнати від науки того великого счастя, в якому купаються всі, що живуть його працею!
Тай як йому вчитися? Він стогне під страшним гнітом важкої праці, він не має ні сил, ні часу, ні грошей для науки! А хто має час, той має і сили і гроші. Отож домагаймося вільного часу для робітників! Хай і робітник розвиває в собі розум, добре та чуле серце та гарні звички, бо тілько вільний чоловік може бути гарним та чесним. Коли було заведено восьми годинний робочий день в Австралії, так зразу ж поменьшало піяцтво та бійки, котрі здебільшого бувають поміж пьяними.
І ми здобудемо 8-ми годинний робочий день, ми вирвемо його у наших ворогів!Для того, щоб гірка доля робітників покращала, вони мусять боротися. Дурня і в церкві бьють, а на похиле дерево і кози скачуть! А для того, щоб розпочати неминучу боротьбу свою, робітники повинні зрозуміти своі інтереси, придумати способи боротьби, з'єднатися з своіми товаришами вияснити все це тим робітникам, котрі ще не дійшли своім розумом до цього, бо чим більша сила робітнича, тим швидче визволяться вони із неволі. Для боротьби за кращу долю, за коротший робочий день, за більшу заробітню платню і таке иньше робітники єднаються в профессіональні спілки (союзи). Для боротьби за права робочого класу, робітники створили свої могутнї робїтничї партії (що звуться соціальдемократичними робітничими партіями), цї партії намагаються захопити власть в державі та знищити поділ людей на багатих та бідних та завести соціялістичний лад.
Як же ж, запитаємо ми, може робітник зрозуміти свої інтереси, коли за тяжкою працею він не бачить сьвіту сонця божого? Як з'єднається він з товаришами своєї долї, коли в нього немає часу відпочити, а не то що піти та зібратися і до ладу побалакати, почитати та поміркувати з своїми товаришами?
Як може він зрозуміти, що таке держава, куди йдуть народні гроші, яких порядків треба робочому классові в державі та до якої партії йому пристати, коли для цього всього треба вчитися, читати книжки та газети; а для цього часу в нього не має.Отож без вільного часу у робочого люду не може бути народоправства (демократії), не може бути волі народньої, бо зморений працею та темний не може думати ні про що, крім одпочинку.
Отож домагаймося 8-ми годинного робочого дня для волі народньої і для повного визволення робочого класу із капиталістичної неволі!
І справді це не химерна вигадка!
Ось в Австралії законом заведено для всіх дорослих (взрослих) робітників і робітниць восьми годинний робочий день. В державі Вікторія (в Австралії) той день, коли вперше розпочалася боротьба робітників за такий робочий день, правительство назвало народнім сьвятом (21-е Апріля 1856 року).
В Америці вже в багатьох штатах (державах) заведено восьмигодинний робочий день на фабриках і заводах окремих капіталистів та фабрикантів а по всіх казенних фабриках, заводах та майстернях заведено теж такий робочий день!
В Англії вже більше, як четверть мілліона робітників мають восьмигодинний робочий день. В 1894 році війскове міністерство завело у себе в своїх майстернях восьми годинний робочий день, въ 1895 почтове (нерозбірливий текст) теж.
У Франції в 1901 році заведено восьми годинний робочий день в майстернях почтового, телеграфного та телефонного відомства.В багатьох містах цілого сьвіту, в майстернях та фабриках городських дум австралійських, англійських, французських, голландських, датських, шведьских, італійських та швейцарських заведено восьми годинний робочий день.
Росте справа увільнення робітників з неволі по цілому сьвіту!
Восьми-годинний робочий день велике діло! Перше мая, що святкується во імя дружної боротьби робочого класу за визволення та за восьми-годинний робочий день, великеє сьвято!
Ніщо в сьвіті не дається дурно! До всього веде шлях боротьби! Все, що мають робітники тепер, вони вибороли завзятою і славною боротьбою. А боролися вони дружно, організовано (згуртувавшися). З'єднавшися в могутні спілки робітничі, в соціальдемократичні партії завоювали вони собі всі права робітничі, що мають теперь, і завоюють на цілім сьвіті собі щастя і долю!
Тож єдність робитнича — його сила і право! Профессіональні спілки та робітнича партія — сама могутня зброя робітників. Гартуймо ж цю зброю!
Що робити? Чим більше робітників захоче восьми-годинного робочого дня чим швидче вони з'єднаються, тим швидче здобудуть його.
«Хотіти значить здобути; робітники, будемо ж хотіти восьми годинного робочого дня!»
Так кажуть славні борці французські робітники.
Будемо і ми боротися за нього!!!
| 1. | Новий закон |
2 к. |
| 2. | Дікштейн. Хто с чого живе? |
5 » |
| 3. | Ф. Д. Всенародня Установча Рада |
8 » |
| 4. | Військо і народ |
2 » |
| 5. | 8 годин праці! |
2 » |
Браке. Геть соціяльдемократів!
Его-ж. Державний лад у Франції.
Каутскій. Наш погляд на патріотизм і війну.
К. Маркс і Фр. Энгельс. Комуністичний маніфест.
Ф. Лассаль. Програма робітників.
|
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах та Україні.
|