20-40-ві роки в українській літературі (1922)/Словничок
| ◀ Микола Костомаров | 20-40-ві роки в українській літературі під ред. Олександра Дорошкевича Словничок (В.Г.) |
|
Баньки — балухи, вирла, великі витрішкуваті очі.
Бришкати — пишатися, величатися, чванитися, пиндючитися, приндитися.
Вагани, ваганки мн. — довгаста дерев'яна миска на їжу (слов. vahan).
Вада — шкода, хиба (п. wada, ч. vada).
Варувати — забезпечувати, запевняти (п. warovać, нім. vahren — хоронити, стерегти, пильнувати).
Витребенькувати — перебірати, вередувати, комизитися.
Вихрити — гнати, прудко бігти, чухрати.
Віддзяпити — відчинити, розчинити (двери, ворота).
Вітливий — привітний, ласкавий.
Гаври — граки, гайвороння, галич (п. gawron — грак, ч. і слов. havran — ворон).
Гасло — знак, символ, лозунг, девіз (п. hasło, ч. heslo, слов. heslo).
Гевал — мужик, хам.
Гич (гичка) — ботва, гудина, бадилля.
Голінний — до чого, на що — здатний, здібний, охочий до чого.
Ґедзь — овад (п. giez).
Ґерлиґа — палиця чабанська (пастуша) (п. gierlyga).
Далебі — єй-Богу, Біг-ме (п. dalibóg).
Дейко — ну, (моск. ну-ка, давай).
Довбиш — котляр.
Жевжик — финтик, фертик, вітрогон.
Живіт. За живота — за життя.
Жовна — дятел (п. żółna, ч. żluna, слов. żlna, моск. желна).
Запишнитися — запишатися, завеличатися, зазнатися (п. zapysznić się).
Зизом дивитися — с коса, порівн. зизоокий — кривоокиий (п. zezem patrzyć),
Зимниця (зімниця). — Зимницями звуться фрукти, що достигають пізно в-осени (яблука, груші).
Зіпати — кричати (слов. ziapat' і ziepat').
Знавісніти — здуріти, з'їхати з глузду, сказитися.
Знаймовати стар. — оповіщати, повідомляти, оголошувати, об'являти (п. oznajmiać, oznajmować, ч. oznamovati).
З-нечев'я — із нічого; з пустої причини.
Йолоп — хам, дурень, бецман (п. jołop).
Кабенити див. кобенити.
Казень — казань, слово, промова, проповідь (п. kazanie, ч. і слов. kázeń).
Квапитися — поспішатися (п. kwapić się, ч. kvapiti).
Келих — кубок, чара, пугар (п. kielich, ч. kalich).
Кобенити — лаяти, бештати, шпетити.
Коповик, — півкарбованця.
Коряк — корець, ківш, кінва, коповка, кухоль.
Корячок — ковшик, кухлик, коповочка.
Крий — край, коло, біля.
Куць виграв, куць програв — хоч пан, хоч пропав.
Кушір, -у — водяна кропива (моск. кушир).
Лагоминка в мн. — ласощі (п. legn(o)mina — зелень).
Ледве, ледві (п. ledwie, ledwo, ч. ledva) — на-силу, в-силу.
Леліти — блищати, переливатися, відсвічувати.
Лепський — гарний, хороший (з п. lepszy — кращий, луччий).
Лещинник — діялектична форма зам. ліщинник, ліщина.
Лихтарня, -ні — ліхтарня, ліхтар, финар (п. lichtarz — свічник; нім. das Licht — світло, der Leuchter — свічник).
Ліпота — краса, урода.
Лотоки — корито з дощок, що їм вода збігає на млинові колеса (п. łotoki; моск. лоток — даховий жолоб).
Мавка — русалка (п. mawka і miawka — русалка лісова).
Макуха — (про людину) вайло, вахлай, кнюх, тюхтій, бецман, незграба.
Мана — привид, маняк, мара, манія, омана, облуда (п. man, u).
Мандрувати — подорожувати, їздити (п. wedrować, ч. vandrovati, нім. wandern).
Мара і ма́ри, мар — носилки, ноші, щоб носити мерців, (п. mary, ч. máry, слов. máry).
Мара — привид, мана, манія, омана (п. mara, моск. мара).
Маслак, а — кістка.
Навідшиб — осторонь, на узбіч, в боку.
Навіженство — шаленство безумство, божевілля.
Навісний — навіжений, причинний, тороплепий, шалений, скажений.
Навспряжки — навсправжки, направду, справді.
Накри, -ів. мн. — бубни чи то мідяні котли військові, що їми скликано козаків на раду.
Обора — загін, загорода, кошара для скоту (п. obora).
Обрадована — доля, призначення.
Ожеред — скирта соломи, сіна.
Окіл, околу — околиця, округа.
Паливода — шибеник, проява.
Паплюга — розпутна жінка.
Пеня — напасть, халепа, нахаба, біда (лат. poena — кара, штраф).
Пишити — надавати, набивати пихи.
Підсудок — менший суддя в земському повітовому суді (п. podsędek, ч. podsudi).
Пожадливий — заздрісний, завидливий, жадний (п. pożądliwy).
Половниця — полуниця.
Посільство — посілля, оселя, резиденція (порівн. п. posiadlość — маєток).
Поспільство — простий народ (п. pospólstwo; ч. pospolitost' — громадянство).
Потала. — Дати, пустити на поталу — віддати на поневіряння, на погибіль; покинути на здобич диким звірям
Пошмагати — висікти, побити, вибити різками, нагаями (див. шмагати).
Привідця — привідець, отаман, ватажок (п. pizewódca).
Прийдешній — майбутній, будущий.
Притьмом — невідмінно, безнепремінно.
Причілок, -ка — бокова сторона хати і взагалі всякої будови.
Просіл, -олу — страва з солоної риби.
Проциндрити (гроші) — протринькати, програти.
Ратиця — роздвоєний копит (напр. у корови, у овечки) (п. racica, слов. ratica).
Рейментувати — командувати, верховодити (п. regimentować).
Ретязь — цеп, ланцюг (ч. rźetéz, слов. retáz).
Розвага — мірковання (п. rozwaga, ч. rozvaha).
Рокеваний — призначений, засуджений.
Рюмати, рюмсати — плакати, (слов. rumácat').
Сакви, саков — бесаги, подвійний мішок дорожній з двох клунків, носять його наперебеса (через плече) (п. sakwy, sakiew).
Ситняг — вид болотяної трави.
Сількись (Сількось) — добре, хай буде й так.
Скалка, -и — іскра, соняшний промінь відбитий від водяної поверхні; бризка.
Скомпонувати — 1) скласти, утворити; 2) скласти, зладити (книжку то що) (п. skomponować. Порівн. нім. komponiren з лат. componere).
Спадок — спадщина, наслідство (п. spadek).
Спадкоємець — той, що дістає спадщину.
Спис, -а — копія, -пії (п. spis, u і spisa, y з нім. Spiess).
Стан — верства, клас (в соціяльному розумінні) (п. stan).
Страва, -и — потрава, їжа (п. strawa, ч. strava).
Стригти — бігти, чесати, чухрати, драти, нестися, мчатися.
Супліка, -и — прохання (писане) (п. suplika, ч. suplika з лат. supplico, — are — молити, благати, любенько просити).
Сусіль — шасть, шусть, тиць; слово, що визнача несподіваний появ чогось.
Твась,-и — вид, обличчя, лице (78) (п. twarz, ч. tvárż).
Тиск — сила, багато.
Тороки, -ів — ремінці позад сідла, щоб прив'язувати здобич (п. troki, ч. troky, моск. торока).
Тривати — бути, перебувати; держатися, тягтися (п. trwać, слов. trvat', ч. trvati).
Тривай, -те — погуляй, -те, пожди, -іть, (по)чекай, -те.
Умикати, умкнути — тікати, втекти (п. umykać, umknąć, ч. umykati se, umknouti se, слов. umknút').
Універсал — маніфест або грамота королівська, гетьманська (п. uniwersal, лат. universalis — загальний).
Урядник — урядовець, чиновник (п. urzędnik, слов. úradnik).
Фуга (хуга) — метелиця, хуртовина, хура, хвища, заверюха.
Халепа — нахаба, біда, нещастя, пеня.
Хвацький — молодецький.
Хирний — мизерний.
Хлюбитися чим — заноситися, пишатися, величатися, хвалитися, чванитися, (п. chlubić się, ч. chlubiti se).
Хуртовина — хвища, фуга (хуга), заверюха, хура, метелиця.
Хутро — шкура звіряча з волосом (шерстею, вовною) (п. futro; нім. Futter — підшивка, підбій, підбійка, підбивка; в такому-ж значінні й ч. і слов. futro).
Цнота — чеснота (п. cnota, ч. ctnost').
Чвара — свара, бійка, колотнеча, заколот.
Черінь — долівка в печі (п. czeryn, u).
Чухрати — 1) обрубувати віття, гілля на дереві; 2) бити, шмагати; 3) гнати, бігти, (п. czu(o)chrać і слов. ćuchrat' — чесати, тіпати льон, коноплі).
Швадрон, у — загін військовий (п. szwadron, нім. die Schwadron, фр. l'escadron).
Шляхетство — панство; пани (п. shlachectwo, ч. ślechta, ślechetství, слов. śl'achta).
Шмагати — секти (різками (п. smagać).
Шмига. — Не до шмиги — не до речи, не до ладу, не в лад.
Шухляда, шухлядка — шкатулка, скринька (п. szuflada, нім. die Schublade — шухляда в столі.
Ятір, ятера — жак, пристрій на рибу із сітки, нап'ятої на обручі.
——————
- ↑ Скороченням лат. позначено слова латинські, моск. — московські, нім. — німецькі, п. — польські, слов. — словацькі, фр. — французькі і ч. — чеські. — З техничних причин в чеських і словацьких словах літери, що визначають звуки ч, ш і ж передані знаками ć ś і ż, а чеський звук м'яке рж знаком rź.