20-40-ві роки в українській літературі (1922)/Петро Гулак-Артемовський/До Пархома (II)
| ◀ До Пархома (I) | 20-40-ві роки в українській літературі під ред. Олександра Дорошкевича Петро Гулак-Артемовський До Пархома (II) (Петро Гулак-Артемовський) |
До Любки ▶ |
|
Tu ne quaesieris, scire nefas, quem mihi quem tibi
Finem Di dederint, Leuconoe; nec Babylonios
Tentaris numeros, etc.
Lib I, Od 12.
Пархоме! Не мудруй, ворожки не питай,
Як довгий вік прокаратаєш:
Що викувала вже зозуля, — поживай.
А більше… шкода, що й бажаєш!
Хоч всіх ти упирів збери і знахорів,
Хоч покумайся ти з відьма́ми:
Ніхто не скаже нам, так як-би ти хотів,
Що доля завтра зробить з нами.
Чи доведеться ще на панщині робить?
Чи до снаги вже обробився?
Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть!
Дурний, дурний! а в школі вчився…
Терпи! за долею, куди попхне, хились,
Як хилиться од вітру гілка.
Чи будеш жить, чи вмреш, Пархоме, — не журись:
Журись об тім, чи є горілка!…
Як є, так при на стіл! частуй та й сам кругляй
Чи нам, Пархоме, треба скілки?
Та вже-ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай
В шинку над бочкою горілки.
От, ми базікаєм, а час, мов віл з гори
Чухра, його не налигаєш.
От скільки-б до цеї ми випили пори.
Так ти-ж буцім не дочуваєш.
Ну-ж! цуп останню ти гривняку з капшука,
Поки стара пере ганчірки;
Бо вже — як вернеться, то думка, бач, така,
Що помремо ми без горілки
5/XI 1827 р.