ґуґля

ґуґля

Ґу́ґля, лі, ж. 1) Родъ верхней мужской и женской одежды изъ бѣлаго сукна у гуцуловъ. Форма ґуґлі: мѣшокъ, распоротый по одной сторонѣ, надѣтый на плечи и связанный на шеѣ шерстянымъ шнуркомъ или мѣдною цѣпью; сшитый конецъ ґуґлі служитъ вмѣсто башлыка. Гол. Од. 69. 2) = Ґуля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Новомоск. у. Ум. Ґу́ґолька.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Ґу́ґля, лі, ж. 1) Род верхней мужской и женской одежды из белого сукна у гуцулов. Форма ґу́ґлі: мешок, распоротый по одной стороне, надетый на плечи и связанный на шее шерстяным шнурком или медною цепью; сшитый конец ґу́ґлі служит вместо башлыка. Гол. Од. 69. *Черемш. «Верх». 2) = Ґу́ля. Як ударив, так ґуґля й набігла йому. Новомоск. у. Ум. Ґу́ґолька.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28