ґирлиґа

Ґирли́ґа, ґи, ж. Длинная съ клюкой палка овечьяго пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924


Ґирли́ґа, ґи, ж. Длинная с клюкой палка овечьего пастуха. Вистоїть чабан сердега всю ніч, обпершись на ґирлиґу. О. 1862.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28