ґелета
ґелета
|
Ґеле́та, ти, ж. Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. Ум. Ґеле́тка. Купують ґелетку сиру. МУЕ. III. 40. См. Гелета.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
Ґеле́та, ти, ж. Деревянный сосуд, боченок. Угор. Ум. Ґеле́тка. Купують ґелетку сиру. МУЕ. III. 40. См. Геле́та.
- Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28