ґанджа

ґанджа

Ґа́нджа, жі, ж. Изъянъ. Кінь з ґанджою. Уман. I. 305.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

I. Ґа́нджа́, жі, ж. Из'ян. Кінь з ґанджою. Уман. I. 305.

*II. Ґанджа́, жі, ж. Спирт денатурированный. Отся ґанджа яка вонюча, а люде ж її п'ють. О. Пчілка.

Словник української мови / упоряд. з дод. влас. матеріялу Борис Грінченко; ред. С. Єфремов, А. Ніковський. Київ: Горно, 1927–28