ярина
| ярина |
|
|
Ярина́, ни́, ж. Яровой хлѣбъ, яровые посѣвы, яровое поле. Ішла дівка яриною, — ярина леліє. Нп. Ой орав милий у ярині. Чуб. III. 167.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924