| Як увечері блукаю... Пантелеймон Куліш |
|
|
Як увечері блукаю... Пантелеймон Куліш
Як увечері блукаю
По задуманім гаю,
Чую серцем коло себе
Постать ніжную твою.
Чи не твій вуаль се білий,
Чи не тихий образ твій?
Чи се тільки місяць мріє
Крізь вечірній лист німий?
Чи се власні мої сльози,
Чую, по щоках течуть?
Чи ти справді, серденятко,
Коло мене плачеш тут?