Як спекулянт стражників перехітрив

То в нас при війську був якийсь Стремільский, то він був за стражника там у Стоянові. Один раз під Радеховим дуже торгували тютюном. І пішло два стражники на засідку, а йшло чотири продавці. І вони почали, ті стражники, стріляти, а ті, з тютюном, почали втікати. А стражники пороздягалися, поскидали бунди та далі за ними. Тим було тяжко з тютюном утікати, вони взяли та й покидали його. Стражники поздоганяли їх, бачать мішок тютюну лежить. Ідуть далі - є другий мішок. Ідуть ще далі є третій мішок. Але тому четвертому жаль було покинути того тютюну, то він взяв вліз І таку ямку і ліг, а на плечах тютюн тримає таки. А стражники далі біжать, ще би їм хла злапати, тютюн вже є... І вони побігли далі за тими хлопами, а той вернувся назад, той, що лежав під мішком. І забрав ті всі мішки і переніс в інше місце.

Як спекулянт стражників перехітрив

Як тільки повернувся і бунди ще забрав. Стражники вертаються назад - нема тютюну! (А то був лоп, він у нас був лідером). Приходять туди, де сиділи у засідці, і бундів немає. Пішди, шукають аж до ранку - нема ні тютюну, ні бундів.

А той хлоп тютюн забрав і бунди, і за ніч повиносив то все до міста. Продав то все, за тютюн взяв шістнадцять риньских, а за дві бунди двадцять п'ять. Ну, і кінець, стражники все програли.

Записано Осипом Роздольським у с.Берлин (сучасної Львівської обл.), від Каральна Лугового, в 1895 році.

Стиль запису збережено.

Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:

  • вираження народної творчості (фольклор);
  • акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
  • розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).