Як гостилися русин з поляком
Запросив Поляк Русина на Різдвяні свята. Що поставе жінка їсти, то Русин чекає, аби єго запросили. А тут не просили ані разу. І Русин не їсть нічого. А Поляк жінці каже:
 |
|
 | ||
| Як допомогти й отримати допомогу під час війни |
| Як гостилися русин з поляком |
|
|
- Забирай, навіщо має задарма вистигати!
Але чекали руських свят, запросив Русин Поляка і ставе жінка їсти. Що ставе, то їсть. Але Русин каже:
- їжте!
А Поляк каже:
- З'їм і ще буду.
Але по закінченні тієї гостини каже Русин:
- Навіщо мені такі гості! Він, що жінка поставила, то казав: "Забирай!“, а моя поставила, то їв і азав, ще буде їв.
І на тому скінчилася та гостина, що Русин Поляка не просив більше. Бо Русин хотів, аби єго просили, а хто на просьбу чекає, той голодним спати лягає.
Записано Осипом Роздольським у с.Клекотів (сучасної Львівської обл.), від Івана Рицара, в 1894 році.
Стиль запису збережено.
| Ця робота є суцільним текстом, будь ласка за можливістю з'єднайте її з Індексом. |
Ця робота перебуває у суспільному надбанні відповідно до статті 8 Закону України від 1 грудня 2022 року № 2811-IX «Про авторське право і суміжні права», де зазначається, що не є об'єктами авторського права:
- вираження народної творчості (фольклор);
- акти органів державної влади, органів місцевого самоврядування, офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного і судового характеру (закони, укази, постанови, рішення, державні стандарти тощо), а також їх проекти та офіційні переклади;
- розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право особливого роду (sui generis).
