який
|
|
Яки́й, яка́, яке́, мѣст. 1) Какой. Як же я, каже вовчик, вирубаю, коли я не знаю, якого дерева? Рудч. Ск. II. 7. Який їхав, таку й стрів. Ном. Який сей світ великий, нене! МВ. II. 8. Який вас враг сюди направив? Котл. Ен. I. 16. Якого біса він дочку засмучує? Г. Барв. 479. 2) Который. До кого ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? Котл. НП. 340. 3) Нѣкоторый. Сьогодні оце сховає (гроші) там, а через який час полічить їх і перехова у друге місто. Грин. II. 143. 4) Одинъ, тотъ, другой, иной. Зараз всі і потаскались чого хотілося шукать: якому меду та горілки, якому молодиці, дівки, оскому щоб з зубів зігнать. Котл. Ен. III. 8. Дивлюся: в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий. Шевч. 563. 5) Какой нибудь. Роспитує: чи нема де якого нетяги? Рудч. Ск. II. 9. Ізлізу на яке небудь дерево та переночую, щоб звірюка яка не напала на мене. Рудч. Ск. II. 157. Піде замолотить коробку, а ще й зажнемо якого снопа. Г. Барв. 435. Въ томъ же значеніи: яки́й не́будь, яки́й таки́й. Желех. 6) Не яки́й. Не большой, не очень большой, не великъ. Не яку худобу мав, а живе з достатком. Мир. Н. 13. На рік надія не яка. Мкр. Г. 61. Ум. Я́ке́нький. Лебед. у.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924