штаба

штаба

Шта́ба́, би́, ж. Полоса (желѣза, стали). ЗОЮР. I. 163. А кості — мов товсті залізні штаби. К. Іов. 91. Ум. Шта́бка.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924