шруб

шруб

Шруб, ба, ж. Винтъ. О человѣкѣ: як на шру́бах ходить — живой, подвижной, проворный. Ном. № 5762. Ум. Шрубо́к.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924