шнир

Шнир, ру, м. Въ выраженіи: до шни́ру. 1) ? Треба всякую папіру підвести як раз до шниру, підвести все під закон. Котл. Од. 491. 2) До тла, до конца. Згорів до шниру. Лохв. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924