шкурат

шкурат

Шкура́т, та́, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ном. № 2502. Ум. Шкурато́к. Постоли з шкуратка. Стор. М. Пр. 4.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924