шелевіти

Шелеві́ти, ві́ю, єш, гл. Шевелить. Вітер віє, шелевіє, простинов колише. Гол. I. 142.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924