шарий

шарий

Ша́рий, а, е. 1) Сѣрый, сѣроватый. Ішов ляшок із Варшави, на нім сукні жовті, шарі. Острожск. у. 2) Ша́ра ю́шка. Очень жидкій супъ, одна вода. Лебед. у. 3) Це ша́рої кі́шки сон — говорятъ, когда кто либо скажетъ что-нибудь невѣроятное. Грин. II. 308.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924