Шаблон:Поезія на день/документація
Це підсторінка документації шаблону {{Поезія на день}}. Вона містить інформацію про використання, категорії та інші дані, які не є частиною шаблону. |
Використання
ред.Параметри
ред.1
— автор. Ім'я автора повинно бути написано, як у назві сторінки[[Автор:<автор>]]
2
— вікі-посилання на книгу3
— місце видання4
— рік видання5
— назва файлу зображення автора6
— назва індексного файлу до книги7
— номер сторінки обкладинки книги, за замовчуванням — 18
— номер сторінки, де надрукований вірш. Якщо вірш розміщенний на кількох сторінках, використовуйте параметр10
9
— назва секції, якщо на сторінці містяться декілька віршів10
— вікі-текст для відображення кількох сторінок та додаткового тексту. Записується в одну строку без переносів на нову
Приклади
ред.{{Поезія на день |1=Степан Руданський |2=[[Співомовки (1921)|Співомовки]] |3=Львів |4=1921 |5=StepRudanskij.jpg |6=Співомовки (1921).djvu |7=1 |8=15 |9=Чи далеко до Київа }}
Співомовки. (Львів, 1921)
Питають ся якось хлопця
Подорожні люде:
„Чи багато верстов, сину,
До Київа буде?“
— „Та так, люде: Того року
Було вісімнацять,
А тепер,“ говорить хлопець,
„Лічимо сімнацять…“
— „Що-ж то, сину, за пригода
Така прилучилась?“
— „Та пригода, не пригода:
Верства повалилась!“
18. IV. 1858
{{Поезія на день |1=Іван Котляревський |2=[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда|Енеїда]] |3=Берлін |4=1922 |5=Іван_Котляревський_cropped.jpg |6=Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu |7=3 |8=23 |10={{#lst:Сторінка:Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu/23|вп09-09}}{{right|{{smaller|''[[Твори (Котляревський, 1922)/Том 1/Енеїда/Частина I|читати далі…]]''}}}}{{block center/e}} }}
Енеїда. (Берлін, 1922)
1.Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но Греки, як, спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких Троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
Пятами з Трої накивав.
2.Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка:
Енея не любила — страх!
Давно уже вона хотіла,
Його, щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.