Шаблон:Вибраний текст/002

Вышʼші початкы — це збірник поезії Каленика Шейковського, опублікований 1861 року.

Видання містить власну версію фонетичного правопису. В абетці були присутні водночас э, є, е (Шэвченко, пэрэдає, теє); ы, и та і (приложыты, идіт’, кныжэц’ці), але відсутня ѣ. Апостроф прислуговується для пом'якшення голосних (єс‘т‘, матэрын‘с‘ка, козац’кый, луч’чэ), кінцевий твердий знак не використовувався, але позначав твердість голосних в позиціях замість сучасного апострофа (дэрэвъяне, семъямы, завъяжіте). Закінчення дієслів — фонетичні (здаєц’ця, называюц’ця, кланяюц’ця), подібно до кулішівки. Для позначення йо та іо використовувався відомий раніше і з циркумфлексом (і̂) в сполученні з о (домашні̂оі, і̂ого, сон’ці̂ові) подібно до раніших правописів (напр. правопису Павловського). Для позначення звука ґ була запроваджена нова літера, г з крапкою — г̇ (г̇рунтуєц’ця). Подібно до правопису «Русалки Дністрової» звук дж позначала літера џ (выіжџав, похоџає, напроваџаты), нескладове у — літера ў (ўсі̂о, ўчыц’ця, ўважаты). Церковнослов'янська ѕ («дзіло») позначала звук дз (ѕвіздочкы).

Автор від 1862 року змушений жити поза межами України, 1876 року засланий до Мензелінська в Уфимській губернії за друкування українською мовою «Метаморфоз» Овідія.

(Читати)