чільце

чільце

Чільце́, ця́, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Родъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924