чільце
чільце
|
Чільце́, ця́, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Родъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924
|
Чільце́, ця́, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Родъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.