чиряк

Чиря́к, ка, м. Чирей, вередъ. Чиряк великий, а гною мало. Посл. Догожає, як чирякові. Ном. № 4457.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924