чигати

чигати

Чига́ти, га́ю, єш, гл. Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. Піднялись чужі на мене, на мою чигають душу. К. Псал. 125.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924