челядник

челядник

Челя́дник, ка, м. Слуга, наемный работникъ. Драг. 162. Ном. № 10318. Як буть поганим хазяїном, так краще гарним челядником. Грин. II. 309. Одягаєшся, як попів челядник. Ном. № 11167. Ум. Челядни́ченько.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924