чевріти

чевріти

Че́вріти, рію, єш, гл. Чахнуть, хирѣть. Чевріє дитина. Зміев. у. Просо не росте, зовсім пожовкло, тільки чевріє. Рк. Левиц.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924