чадо
чадо
|
Ча́до, да, с. 1) Дитя. 2) Соб. Дѣти. Чуб. II. 42. Ой дай вам, Боже.... пробутки добрі.... із усім домом, із чесним двором, з паньматкою, всев челядкою, із усім чадом. Гол. IV. 554. Ум. Ча́денько. Пасло чадейко біле стадейко.... стадейко пасло, шитічко шило. Гол. II. 75.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924