цілковий

цілковий

I. Цілко́вий, а, е. Цѣльный. Чи яйця зварить цілковими, чи таки на салі жарить? Черк. у.

II. Цілко́вий, вого, м. Рубль, цѣлковый. О. 1862. X. 112. Василь і викинув Марусі на тарілку цілкового. Кв.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924