цитрина

Цитри́на, ни, ж. Лимонъ. Видусив го, як цитрину. Фр. Пр. 169. Приносить жид до Потоцького цитрини і померанці. Рудч. Ск. II. 204. Ум. Цитри́нка.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924