хупавий

хупавий

Хупа́вий, а, е. Красивый, нарядный, опрятный. Наша пані пишна за ворота вийшла; наша пані хупава роспустили рукава. Чуб. III. 235. Хупава молодичка: у хаті в неї чистесенько і сама прибрана як квіточка. Черниг. у. Ум. Хупаве́нький. Хупавенька дівчинка — любо й подивитись. Черниг. у.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924