хмиз

хмиз

Хмиз, зу, м. 1) Прутья, мелкій хворость, мелкія, тонкія вѣтви, уже отдѣленныя отъ дерева. Затріщав хмиз під ногами. Стор. М. Пр. 112. Закидана доріженька хмизом. Мет. 282. 2) Мелкая лѣсная заросль. Заросла дороженька хмизом. Лукаш. 71. Хмизом, низом, попід вербами. Ном. № 8793. Ум. Хмизо́к. Нарубали хмизку та заплели хижку, та загнали овечечку-стрижку. Мил. 42.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924