харпак

харпак

Харпа́к, ка́, ж. Бѣднякъ, нищій, оборванецъ. Як умре багатир, дак іде увесь мир, а вмре харпак, дак тільки піп да дяк. Ном. № 1603. Ум. Харпачо́к. Ном. № 1603.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924