хапатися

хапатися

Хапа́тися, па́юся, єшся, гл. 1) Хвататься, браться. Хапається за шаблю. Стор. М. Пр. 108. 2) — чого́. Дѣлать что, хвататься за что. Не хапайся дурниці, не будеш сидів у темниці. Ном. 3) Спѣшить, торопиться. Хто хапавсь жито сіяти, то в того воно повипрівало. Лебед. у. Хапається, як попівна заміж. Ном. № 3154.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924