ханька

ханька

Ха́нька, ки, ж. 1) Родъ небольшой тыквы. 2) Ханьки́ м'я́ти. Ничего не дѣлать. Йому б тільки на лавці ханьки м'яти. Константиногр. у. Ханьки мнеш, бо діла нема. Ном. № 10951. 3) Роспусти́ти ханьки́. Разговориться, розболтаться (грубо). Як распустить свої ханьки, так і за день не переслухаєш. Ком. Пр. № 39.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924