футро

футро

Фу́тро, ра, с. 1) = Хутро. 2) Шуба, шубка. Гол. Од. 17. Треба було Орисі футро справити, — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Св. Л. 183. Ум. Футе́рко. Гол. Од. 17.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924