фанатик

фанатик

Фана́тик, ка, м. Фанатикъ. Фанатика безумного сліпого. К. ПС. 74.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924

Фанатик — той, хто уперто, завзято обстоює за свої релігійні (про віру), політичні або моральні (див.) правила і готов навіть життя покласти за них, а людей з иншими думками — ненавидить; бузувір.

Словарик. Пояснення чужих та не дуже зрозумілих слів / склав В. Доманіцький. Київ: Товариство «Просвіта», 1906