усячина

усячина

Уся́чина, ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Ном. № 5839. Пошли вам, Боже.... всячину. Ном. № 11608. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. Ном. № 1545 (одм.). Ум. Уся́чинка.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924