усовіщати

усовіщати

Усовіща́ти, ща́ю, єш и усо́віщувати, щую, єш, сов. в. усовістити, віщу, стиш, гл. Усовѣщать, усовѣстить, уговаривать, уговорить. К. ЧР. 300. Почала й тітка мене всовіщати. О. 1862. VII. 44.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924