Українї/Пісня

Українї
Володимир Самійленко
Пісня

• Цей текст написаний желехівкою.

Львів: Українсько-руська видавнича спілка, 1906

ПІСНЯ.
Відколи людям Бог послав
На землю пісню-чарівницю,
Неначе промінь засіяв
І осьвітив земну темницю.

У піснї чоловік знайшов
Утїху від нудьги лихої,

Й на працю веселїш пішов
Під голос піснї чарівної.

Він радісно принняв її,
Як послани́цю з кращих ми́рів;
Надїї вилив в їй свої
І сам надїям тим повірив.

І всї бажання потайні,
Що в його груди ворушили,
Підняв він з серця глибини
І виспівав у піснї милій.

І горе страдного життя
Сумнії звуки розказали,
І найзапеклїші спізнали
Благії сльози спочуття.

1886 р.

Друковано: »Зъ поезій В. С—а«, Київ 1890, стор. 15—16.