Українські твори/Сонце та хмари

by Євген Гребінка

◀ Пшениця

Українські твори Євген Гребінка Українські приказки Сонце та хмари

Горобці та вишня ▶

• Інші версії цієї роботи див. Сонце да Хмари

Київ: Видавництво «Вік», 1906

СОНЦЕ ТА ХМАРИ.

Ось Сонечко зійшло, і світить нам і гріє,
 І божий мир, як маківка, цвіте;
На небі чистому ген Хмара бовваніє.
Та Хмара надулась і річ таку гуде:
 „Що вже мені це Сонце надоїло!
 Чого воно так землю веселить?
Хоч я насуплюся, воно таки блищить.
 Я полечу йому назустріч сміло,
Я здужаю його собою затемнить.“
Дивлюсь — і Хмарами пів неба замостило,
 На Сонечко мов ніччю налягло…
 А Сонце вище підпливло
 І Хмари ті позолотило.

 

---