Українські твори
Євген Гребінка
Українські приказки
Лебідь і гуси
• Інші версії цієї роботи див. Лебедь і Гуси Київ: Видавництво «Вік», 1906
ЛЕБІДЬ І ГУСИ.

 На ставі пишно Лебідь плив.
А Гуси сірії край його поринали.
 „Хіба отцей біляк вас з глузду звів?“ —
 Один Гусак загомонів:
„Чого ви, братця, так баньки повитріщали?
Ми попеласті всі, а він один меж нас
 Своє пендючить пірря біле!
 Коли б ви тільки захотіли.
Щоб разом, стало-бить, вся беседа взялась,
Ми б панича сього як-раз перемастили.“
 І завелась на ставі геркотня,
 Гусине діло закипіло:
 Таскають грязь і глей зо-дна
Та мажуть Лебідя, щоб пірря посіріло.
Обмазали кругом — і галас трохи стих;
А Лебідь плись на дно — і випурнув як сніг.