Український співаник/Ходжу, нуджу понад берег
| ◀ Ой ти дївчино зарученая | Український співаник Любовні Ходжу, нуджу понад берег… |
Лугом іду, коня веду ▶ |
|
Ходжу, нуджу понад берег,
Тяженько зітхаю:
Бідна-ж моя головонька,
Що долї не маю.
Булож мене моя мати,
В ріцї утопити:
Як такую нещасливу
На сей світ пустити.
О як тяжко каменеви
Під водов плинути,
А ще тяжше сиротинцї
На чужинї бути.
Журила ся мати мною
Як риба водою:
Дала мене межи люди,
Жалує за мною.
Ах ти, Боже, мій єдиний,
Ти моя потїха:
Потїш мене нещасливу,
Вибав з того лиха.